Пройшов рік як я з ним вперше заговорила.
Як зараз пам'ятаю яка я була заплакана, налякана і як спокійніше стало коли він підійшов, як все почалося з того погляду. А тепер все закінчилось, рівно за рік.
Так, мені не вистачає його.
Але знаєте, час іти вперед, закривати минуле і просто подякувати йому за хороше проведений час у двох.
Доля така, що якщо ми б були приречені бути разом, рано чи пізно так і буде.
Все що потрібно це пливти по цій течії життя і насолоджуватися нею.