Рамка для Сонця
29March
«Засинай мене, Загортай мене крилами срібними, Поки новий день не зламає все...»
… лунало з моїх навушників. Я кинула сумку на крісло і впала на ліжко, в м'які ковдри. Нарешті я була дома, після цілого дня подорожі. Мої ноги гуділи, а руки були такими важкими і ніби набитими ватою. Дивно так, важкі і з вати. Вата ж легенька) Неважливо. Я була дуже стомлена і сил не було навіть думати. І тільки годинник цокав "Цок-цок!". Здається він показував майже другу годину ночі. Сон захоплював мене. Такий приємний. Такий туманний… Такий…
«Не залишай, тримай мене, В руки твої падаю я...»