Хто, він? Я вже давно з ним не спілкуюсь.
Він взяв і зник колись з мого життя.
І був один момент, під час якого,
Поставила на ньому крапку.

А вийшла крапка з комой.

Сказала "Все! Забудь!
Не вартий він переживань моїх."
Та у вікні автобуса зненацька бачу дім, його..і серце защемить.

Пульсує кров, втрачаю я контроль.
В очах збирається вода солона.
І як на зло включається ота
Мелодія що слухала з тобою.

А перед цим було в мене життя
І новий хлопець був, і все було чудово.
А потім бац! і все те повернулось
Що на цей час гадала вже забулось.

А все тому що твір не закінчивсь.
Тому що вірила у знаки і у долю.
І навіть в тей останній раз що бачилась з тобою
Надіялась що обійдусь без болю.

А зараз я зібрала всі думки і йду до бою
Безжалісно стираючи всю ту історію
Де розумом поставила велику крапку.
Лиш тільки серце знову бачить кому…

Бути сильною звичайно це круто.
Бути незалежною від будь кого теж.

Вибудовуєш свій образ по частинках, для всіх створюєш свою маску з пап'є маше і розфарбовуєш її як захочеш, тому що фарби не водостійкі, тому що достатньо каплі щоб змити кольори, а потім намалювати їх знову в покращеній версії.

Всі великі художники мабудь змалечку малювали каракулі, або сонечко, або хмаринку, людину, тварину, рослину аж поки їхні навички не покращились, їхня фантазія не змінилась і стали вони такими як вони є.

Так само і я починала малювати з малого. Насварили за що небуть - намалювала маску. Обідив хтось - розмалювала маску. Забилась десь - домалювала маску. Погана оцінка - маска. Недооцінюють - маска. Втрачаю друга - маска. Несправедливі зі мною - маска. Не повезло в коханні - маска маска маска.

І так на даний момент у мене прекрасна маска - витвір мистецтва дивних кольорів які неповторимі ніким. Виблискує вона гордістю й незалежністю, самостійністю, розумом, впевненістю, веселощами і безтурботністю, безжалістю і егоїзмом…

Лишень тендітна шкіра моя настілки привикла до неї, що здається що вони разом уже нерозлучні.

І ніби й хочеться її зняти, і показати себе слабку і маленьку, що плаче посеред ночі змиваючи всі ті фарби, що вміє кохати сильно і вірною бути назавжди.

Та міцно прилипла вона і єдиний вихід у цьому це знайти людину яка зможе дивитись на тебе крізь неї.

І я її знайду скоро.