Рамка для Сонця
30March
Сьогодні один із тих рідкісних днів коли прокидаєшся зі співом ранніх пташок і думками про якісь зміни. Будь-які зміни. Мабуть це тому що я нарешті почуваюся виспаною, а можливо тому що всі закохані мають те піднесення всіх своїх життєвих сил що навіть вершина Евересту здається тобі підвладною. Ну а якщо не Еверест, то хоча б всі ті маленькі справи, що за останній час зібралися в величезну купку на моєму столі, я надіюсь зробити.
Добре що вдома нікого немає, а ви сусіди вибачайте вже, але мені хочеться співати, співати, про весну, про небо, про California dreamin' on such a winter's day...(хоча в мене вже давно "spring's day")
Напевне в мене зараз очі світяться й сміються, і жаль що такі періоди щастя в житті швидко минають. Я вже чекаю коли ж це все обірветься або фразою "Ти для мене лиш друг", або "Ти мені не подобаєшся", або не дай Бог щось ще гірше! А гірше буває, і я не про ванільне гірше. На жаль життя непередбачуване, але сьогодні все буде добре, для кожного з нас!